Питання, яке хвилює майже кожного заявника після отримання румунського паспорта, звучить дуже практично: чи треба реально переїжджати до Румунії, щоб не втратити громадянство? У публічному просторі навколо цього чимало міфів. Часто люди плутають громадянство, місце проживання, податкове резидентство, внутрішні документи та право на проживання в іншій країні ЄС. Через це виникає хибне враження, ніби румунський статус треба постійно «підтверджувати» життям у самій Румунії. Насправді законодавча логіка інша.
Ні, саме по собі непроживання в Румунії не є підставою для втрати румунського громадянства. Чинний Закон про громадянство Румунії прямо передбачає випадки, коли громадянство втрачається: через відкликання громадянства, схвалену державою відмову від нього або в окремих спеціальних випадках, прямо визначених законом. Серед цих підстав немає норми, за якою людина втрачає статус лише тому, що довго живе за кордоном.
Тим, хто розглядає можливість оформлення румунського громадянства, важливо ще на старті оцінити підстави, пакет документів і правові наслідки отримання статусу. Детальні роз’яснення щодо процедури та практичну допомогу можна отримати у юристів компанії International Expert.
Чому з’явився цей міф
Міф про обов’язкове проживання в Румунії багато в чому виріс із самої процедури натуралізації та відновлення громадянства. Для отримання статусу в окремих категоріях заявників дійсно важливі питання проживання, зв’язку з державою, мови, документів і правових підстав. Але після набуття громадянства ситуація змінюється: людина стає румунським громадянином не «на випробувальний термін», а на підставі акта держави та складення присяги. Закон прямо каже, що румунське громадянство надається або відновлюється на дату складення присяги на вірність Румунії, а сама присяга має бути складена в межах встановленого строку. Тобто критичним моментом є не подальше проживання, а завершення процедури набуття статусу належним чином.
Що прямо каже закон
Одна з найважливіших норм для цієї теми — положення про відновлення румунського громадянства із збереженням місця проживання за кордоном. Стаття 10 Закону № 21/1991 прямо передбачає, що особи, які втратили румунське громадянство, а також їхні нащадки до II ступеня включно, можуть просити про його відновлення зі збереженням іноземного громадянства та зі встановленням місця проживання в Румунії або зі збереженням його за кордоном. Це дуже показова норма: вона прямо визнає модель, за якої людина має румунське громадянство, але не зобов’язана переїжджати до країни на постійне проживання.
Більше того, у 2025 році румунське законодавство було оновлене, і серед супутніх змін з’явилася окрема норма: особа, яка набула або відновила румунське громадянство та обрала збереження або встановлення місця проживання за кордоном, повинна протягом трьох років звернутися за румунським паспортом із зазначенням країни проживання, якщо після отримання громадянства вона ще не мала румунського паспорта або румунського документа, що посвідчує особу. Це не вимога «жити в Румунії», а навпаки — законодавче визнання того, що громадянин може законно залишатися резидентом іншої держави.
Коли румунське громадянство все ж можна втратити
Закон дозволяє відкликати румунське громадянство, якщо особа:
1) перебуваючи за кордоном, вступила до збройних сил держави, з якою Румунія розірвала дипломатичні відносини або перебуває у стані війни;
2) має зв’язки з терористичними структурами, підтримувала їх або вчинила дії, що становлять загрозу національній безпеці Румунії;
3) отримала громадянство шахрайським шляхом — через неправдиві дані, приховування істотної інформації чи інші обманні дії.
Окремий механізм — добровільна відмова від громадянства, яка потребує офіційного схвалення державою. Для цього закон ставить власні умови, зокрема повноліття, відсутність окремих кримінально-правових перешкод і наявність або гарантоване набуття іншого громадянства. Тобто людина не «втрачає» румунський статус автоматично від того, що давно живе за кордоном; для цього потрібна окрема юридична підстава та процедура.
